Григір Тютюнник – український письменник другої половини ХХ ст., автор збірок «Зав’язь» та «Климко». Майстер новели й оповідання, він умів говорити про простих людей з ніжністю й правдою. Його стиль – щирий, психологічно тонкий, наповнений живою народною мовою.
📖 Його брат, письменник Григір (Григорій) Тютюнник, теж став відомим прозаїком – їх часто плутають. 🌾 Твори Тютюнника занурюють у сільський побут і моральні конфлікти післявоєнної України. 🖋 Він писав небагато, але кожна новела стала подією – настільки влучним і щирим був його стиль. 🏆 За повість «Климко» та інші твори він отримав Державну премію ім. Т. Шевченка (1980). 💔 Життя письменника було коротким і драматичним: у 1980-му він наклав на себе руки. 😮 Цікавий факт: у листах він зізнавався, що йому важко «жити у брехні», тому писав лише правду, навіть якщо це могло зашкодити. 😂 Кумедне: колеги згадували, що він умів вигадувати блискавичні дотепи – навіть коротші за його новели.