Хорхе Луїс Борхес – аргентинський письменник ХХ ст., автор «Алефу» та «Вавилонської бібліотеки», майстер метафізичної прози. Його оповідання поєднують лабіринти, дзеркала й нескінченність, вплинули на постмодернізм. Борхеса вважають символом літератури, що стирає межу між реальністю та уявою.
📚 Борхес майже все життя працював бібліотекарем і казав, що «рай – це бібліотека». 👓 У зрілому віці він осліп, але продовжував диктувати твори. 🔮 Його теми – нескінченність, час, парадокси – стали еталоном інтелектуальної прози. 🌎 Він поєднував європейські традиції з латиноамериканським досвідом. 🖋 Любив створювати вигадані книги й авторів, які виглядали реальними. 🎓 Викладав у Гарварді, вплинувши на англомовних письменників. ✨ Його стиль називають «лаконічною безкінечністю». ⚔️ Борхес захоплювався скандинавськими саґами й писав есе про вікінгів. 🏆 Отримав Премію Сервантеса, але Нобелівську премію так і не присудили. 😂 Курйоз: він з іронією казав, що вдячний за сліпоту – бо це «найкращий подарунок богів для письменника, який любить уяву більше за кольори».