«Війна, що врятувала моє життя» (серія з 2 книжок)

«Війна, що врятувала моє життя» (2015) «Війна, що дала мені ім’я» (2017)


⚡ Темп: середній · 🎭 Емоції: зворушливі, надихаючі · 🚪 Поріг: низький · ⭐ За що: розвиток героїні, емоції


Ада провела все дитинство в одній кімнаті – мати ховала її від людей, соромлячись її ноги. Війна десь там, далеко, але коли дітей евакуйовують із Лондона, Ада наважується втекти – назустріч волі, яку ніхто ніколи їй не обіцяв.

Село відкриває для неї інший світ: простір, де можна дихати на повні груди, поні, якому можна довіритися, і Сюзан Сміт – жінка, яка не збиралася бути опікуном, та все ж робить свій дім прихистком. І все ж Ада боїться, що все це зникне. Як навчитися вірити в себе, якщо тобі все життя казали, що ти «не така»?

Ця книга показує війну як силу, що ламає старі замки й відчиняє нові двері. Найважчі бої Ада веде у власному серці: дозволити собі приймати доброту, знаходити сміливість крок за кроком.

Кімберлі Брубейкер Бредлі пише теплим і чесним голосом: родина, яку знаходиш, маленькі перемоги, що зцілюють, і надія, яка з’являється, хоч би як темно було. Друга книга продовжує шлях Ади – більше небезпек, але й більше внутрішньої сили.

У фіналі лишається відчуття: свобода – це не тільки врятуватися. Це відчути, що ти потрібна цьому світу...


📚 А ви знали 📖

Роман отримав відзнаку Newbery Honor та Schneider Family Book Award у 2016 році.

Його назвали однією з найкращих дитячих книжок року за версією School Library Journal.

Авторка ретельно вивчала реалії Другої світової війни у Британії, аби створити достовірну атмосферу.

Успіх книжки призвів до появи продовження – The War I Finally Won.

Казали люди: Брэдлі зізналася, що сюжет з’явився, коли вона їхала машиною й випадково почула по радіо історію про евакуйованих дітей.

0
Позитивних
0
Негативних
0
Нейтральних