Олена (Елена) Чернінька, народжена 16 січня 1978 року, – українська письменниця та фотографка. Закінчила Львівську комерційну академію, потім – факультет культури й мистецтв Львівського університету. Працювала в академічній хоровій капелі «Трембіта», а згодом відкрила власну фотостудію, спеціалізуючись на портретах людей. Дебютувала разом із сестрою-співавторкою у 2010 році романом «Моя остання надія, або Хутір розбещених душ». Згодом написала збірку віршів, кілька романів і дитячих творів. Її стиль – простий, але сильний, емоційно щирий, з акцентом на людські історії.
📸 Від професійного хору до фотостудії – вона від початку захоплена мистецтвом. 👭 Починала творчий шлях разом із сестрою – сімейна творчість стала міцним фундаментом. 🌟 Перший роман у 2010 – це відверте життя, втілене у слові. 🖋 Поетична збірка доповнила прозовий стиль, підкресливши ширину діапазону. 📚 Пише і для дорослих, і для дітей – емоційний діалог з читачем різного віку. 🏡 Її творчість – про маленькі колиска «хутори», людські пороки і надії. 💛 Виступає за щирість і простоту – література, яка «торкає серце». 🗣 Створює тексти, у яких можна впізнати себе, свою родину, свої мрії. 🤣 Курйоз: іноді називає себе «поетка-фотографка», бо слово й образ завжди поруч.