«Тисяча і одна ніч» – класичний збірник східних казок і новел, створюваний від VIII до XV ст. у Персії, Індії, арабському світі та пізніше Єгипті. Тексти об’єднані рамковою історією Шахразади, яка розповідає казки, аби врятувати своє життя. Збірка поєднує казкове, філософське й реалістичне, а її мотиви вплинули на європейську літературу й мистецтво.
📜 Найдавніші ядра походять із перських та індійських казок VIII ст. 🕌 Арабська версія збірки сформувалася у Багдаді часів Аббасидів. 📚 Відомі персонажі – Аладдін, Алі-Баба, Синдбад – з’явилися у пізніших редакціях. 📖 Єгипетські рукописи XV–XVI ст. стали основою відомих європейських перекладів. 🌍 У XVIII ст. француз Антуан Галлан переклав збірку, відкривши її Європі. ✍️ Деякі казки він почув від сирійського оповідача Ханны Дияба – наприклад, «Аладдін». 🎭 «Тисяча і одна ніч» вплинула на Гете, Пушкіна, Байрона та інших. 📖 Сюжети увійшли в балет, оперу, живопис і навіть Голлівуд. 😲 Курйоз: у різних рукописах кількість «ночей» сильно відрізнялася – від 200 до понад 1000. 😄 Кумедний факт: у Європі деякі читачі вважали Шахразаду реальною історичною особою.