Володимир Куліш (1917–2009) – український прозаїк, драматург і еміграційний автор, відомий під псевдонімами Степан Євин і Серафима Гусочка. Народився на Херсонщині, пережив дитинство в Одесі та Харкові, а після Другої світової вимушено оселився у Львові, Австрії, Аргентині та Філадельфії. Автор повістей («Пацани», «Їх було трьох»), п’єс («Ліс шумить») та спогадів («Слово про будинок "Слово"»). Його творчість – це синтез глибоких спогадів, гумору та еміграційного досвіду.
🎭 Писав і під жіночим псевдонімом – Серафима Гусочка – аби подати інший голос. 🏡 Спогад «Слово про будинок “Слово”» – як лист до минулого, що оживив легендарний літературний простір. ✈ Життя – мов географія: від Львова до Буенос-Айреса та Філадельфії, повна еміграційна одисея. 🎭 «Ліс шумить» – п’єса про УПА, здобула драматичну премію в Австрії. 📚 «Пацани» і «Їх було трьох» – про життя на узбіччі, прозорі як людські душі. 😂 У гуморесках – гострий політичний гумор і сарказм, які не втратили актуальності. ✍ Бул членом організації українських діячів культури в діаспорі, пропагував спадщину батька. 🌍 Уміло поєднував культуру різних країн у творчості. 📌 Курйоз: іноді читачі думали, що Степан – це інша людина. 😄 Забавний факт: у спогадах писав, що дім «Слово» говорив до нього – і він неодноразово “відповідав” у текстах.